 Свято Преображення Господа
Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також Свято
Преображення Господнього,Преображення, Свято Спаса, Яблучний Спас, Другий Спас — християнське
свято. Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення
відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після
Пасхи, дванадесятих свят[1].
Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня
дозволяється споживати рибу, олію та вино. У календар Західної Церкви воно було введене
папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.
Народними назвами цього свята є Спас, Другий Спас або Яблучний Спас. Крім яблук, у цей день на церковну паперть
приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все
це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за
що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від
кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних
фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у
безкінечному царстві життя. У давнину в день Преображення Господнього
існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися
так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла,
таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай
наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі. Колись до того часу правовірні селяни не їли
садовини, бо це вважалося за великий гріх. Якщо ж все-таки хто-небудь не
втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було
тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо
дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я,
що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко
дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичая не їсти яблук до Другого
Спаса. Другий Спас — це день поминання померлих
родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у
весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер, другий — на Зелені Свята). Для господарів свято символізує закінчення жнив
та завершення літа. Цього дня примічали погоду. - Якщо день сонячний та
безхмарний — осінь буде сухою. - Якщо дощовий — мокрою. - Ясний день
віщує морозну і заметільну зиму. - Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже
починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про
запас!». За народним звичаєм до Спаса не їли яблук. Зі
святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди
святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок
жита зав'язують «Спасову бороду». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що
обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому —
ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де
вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на
Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся». Святкування Преображення триває 9 днів, з 5 (18)
по 13 (26) серпня. У це свято за древнім звичаєм відбувається освячення перших
плодів (злаки, виноград чи яблука). Тому в народі цей день називають другим,
або яблучним спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі, звідки запозичено Устав Східної Церкви саме в ту
пору дозрівав виноград, який, власне, і прийнято освячувати в цей день.[4] Церква, благословляючи принесені
плоди, утверджує думку про те, що в ній, як у суспільстві священному,
все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його
творіння. Святковою стравою на Спаса є печені яблука.
Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед
або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою.
Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш. |
