Крути, Крути! Це за Батьківщину
                                               Стали муром, шанцем душ і тіл.
                                                                                                 Крути, Крути! Мужньо, воєдино
                                                                                                 Прямувати в найсвятішу ціль.
                                                                                       Крути, Крути! Час розплати близько.
                                                                                       Вже червоний ворог кари жде.
                                                                                       Крути, Крути! Вічне бойовисько
                                                                                       За майбутній, за світліший день.

                    Історія українського народу першої половини ХХ сторіччя є доволі сумною. Багато горя довелося пережити українцям, скільки крові було пролито...
Уже багато років поспіль 29 січня наша країна на державному рівні вшановує відвагу, вічну пам'ять студентам-гімназистам, які у січні 1918 року полягли у страшному бою біля залізниці Крути, що знаходиться між Бахмачем і Ніжином, під час наступу більшовицьких військ на Київ.
Не оголошена війна радянської Росії проти УНР розпочалася ще в середині грудня 1917 року. Більшовицьке угрупування, яке було сформоване з солдатів, брянських червоноармійців та балтійських матросів, очолював полковник М. Муравйов.
                   Ранок 29.01.1918 р. Станція Крути. Українські війська були готові до бою. Студентський курінь був поділений на 4 чоти по 28-30 чоловік. У четвертому були юнаки, які навіть не вміли стріляти.
Вже біля 9 год. ранку розпочався наступ, точився жорстокий бій, він тривав декілька годин, ці години були жахливими, а те що трапилося після битви, не можна забути, це буде у пам'яті кожного. Вже тоді, коли війська почали відступати, коли почали збирати трупи і поранених з поля бою, було помічено, що не вистачає однієї чоти, а це свідчило, що студентів було взято у полон, з якого ніхто не повернувся. Гімназисти були по-звірячому вбиті вояками Муравйова.
                    Незважаючи на великі жертви молоді, втримати Київ не вдалося. Він був захвачений червоними військами.
                   З воєнного погляду, бій під Крутами нічого особливого не представляв. Таких було багато під час громадянської війни, але трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
                 2006 року на залізничній станції Крути було відкрито Меморіал пам'яті героїв Крут. Це насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону, що нагадує про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами.
                    Вічна пам'ять студентам, що загинули у битві під Крутами.